Моя бабуся Фані Каплан

1906 рік. Київ. У готелі "Купецька" стається вибух. Шістнадцятирічна анархістка Фанні Каплан отримує поранення, а її коханий і спільник Віктор Гарскій (Іван Бровін) втікає з місця події. Фанні не видає Віктора і відбуває термін у каторжних умовах до лютневої революції. Після зміни влади її амністують, і вона вирушає до Криму, щоб відновити здоров'я, де знайомиться з братом Леніна, Дмитром Ульяновим (Мирослав Слабошпицький). Між ними спалахує пристрасть. Пізніше Фанні переїжджає до Москви, де знову зустрічає своє велике кохання — Гарского. Він запрошує її на побачення. Фанні вирішує продати свою єдину цінну річ — шаль, заради милого з квітковим ароматом (цей факт також має історичну основу). Вони проводять ніч разом, але згодом Віктор залишає її. Поки Фанні відбувала десятилітній термін, її коханий одружився. Фанні вражена новиною і намагається вбити Леніна, після чого її без жодного суду розстрілюють, а тіло жорстоко спалюють у бочці.